Хотите получать свежую информацию от сайта "Музыкальная терапия" по e-mail? Зарегистрируйтесь
Приглашаем вас в созданный нами АСТРОМИР. Более 20 лет мы живем в нем, но, вот, появилась возможность раздвинуть его рамки благодаря Интернету, увеличить число соратников и друзей. Будем рады умным оппонентам и - просто умным и пытливым читателям. Мы распахиваем двери АСТРОМИРА для всех!
Рік був дуже унікальний. І таким його зробили зустрічі з унікальними людьми. Простими, сором’язливими, але з великою душею.
Ще одна історія. Перед Новим Роком проходила повз балкона, з якого, звисала простьолочка. Унизу стояв стілець, прикритий тою самою домотканою простьолочкою. З’ясувалось, що по ній, як по сходинкам, котики, які зголодніли і змерзли вітають до господині. Там відпочивають і насолоджуються їжою. Потім, подякувавши, йдуть знову по своїм котячим справам. Згодом повертаються…
Я вирішила зустрітися з хазяйкою цього тимчасового кошачого притулку. Подзвонивши у двері, я побачила немолоду жіночку на милицях. У квартирі прибрано і чисто, на підлозі домоткані простьолочки, на яких відпочивають її улюблені тваринки.
“Як Вам вдається опікуватись такою кількістю хвостатих улюбленців?”–здивувалась я.
«Е…., якби не вони, мене б вже й на світі не було. А турбота, співчуття, любов вертаються людині здоров’ям та силою.”
Вона стояла переді мною – маленька, згорблена, на милицях. Маленька людина з великим серцем і неймовірною силою і радісттю в очах.
“Від Бога ,”–відгукнулось мені.
Іноді після таких зустрічей відкриваєш для себе, що скарби душі даровані Богом, а відкрити в собі людину з Його Благословіння – то і є щастя життя в любові і згоді з собою і оточуючим світом.
У нас також часто немає світла, та бува ще й опалення немає. Дякую Богу за все, що дає. Життя триває.
Новий рік скоро, а це завжди казка, апельсини і цукерки, і новорічна красуня-ялинка. Дуже рада, що мої дописи можуть допомагати людям, як і мені, коли їх пишу.
Наша Україна багата тим, що в ній живуть такі відверті і добрі люди. Учора йшла по вулиці, попереду йшов літній чоловік, спираючись на паличку. – Раптом він падає обличчям вниз. Дуже добре, що не на асфальт.
Нахиляюсь, очі відкриті, щось хоче сказати. Біля нас почали зупинятися люди. Молодий чоловік викликав швидку допомогу. Вона приїхала швидко, олянула дідуся і сказала, що він випив, а здоров’я вже слабке. Дідусь підвівся, і так і сидів, притискаючи до себе пакет с хлібом та молоком.
До нас підходили люди. Одна з жіночок його признала:”Та це Степанович, випиває, але дуже добра людина, годує і вихажує безпритульних тварин.”Дідусь розказав, що у нього нікого немає, не так давно померла жінка. Швидка допомога доставила дідуся додому, він жив недалеко. Мене здивувало те, що жодна людина із зупинившихся, не засудила, чоловік викликав швидку, швидка зробила не свою справу, відвезла додому.
Я замислилась:”Все буває, але співчуття, добро, небайдужість завжди перемагають. Звичайна історія, яких багато.
Але, кінець у неї міг би бути дуже поганий, якби не людяність, небайдужість наших неймовірних Українців. І немає в світі тільки поганого або тільки хорошого. Але у кожного із нас є вибір –до Бога і до людяністі – або від Нього, і до зла та байдужості.”
ЦІЛИТЕЛІ ДУШ
В цій рубриці кожний, хто має чим від щирого серця поділитися з іншими – віршами, малюнками, оповіданнями, музикою, досвідом тощо – зможе презентувати свій творчий доробок.
Кожного тижня ми будемо поповнювати цей цілющий кошик і діставати з нього нові плоди. Адже Україна на них така багата!
Маю особливу місію. Я – людина, яка пише. Пишу тексти.
Народилась 15.07.1985 в м. Пирятин Полтавської області. З дитинства обожнюю книги – читати, колекціонувати, дарувати. Писати власні тексти почала не так давно – з 2016 року. Своєю поезією та прозою прагну надихати людей на добро, мир, пізнання та творення себе. Моє натхнення – це люди, світ і все, що в ньому відбувається. Вірю в те, що кожна людина народилась, щоб зробити Світ кращим.
Двічі друкувалась у літературному часописі «Дебют-газета» (2020, 2021). Своєю поезією та прозою прагну підняти в людях безліч питань «Хто я?», «Звідки я?», «Куди я йду?» та інші вічні питання. Моє натхнення – це люди, світ і все, що в ньому відбувається.
Я переконана, що до кожної людини на нашому шляху потрібно ставитися з добром та любов’ю. Ніхто не знає, яку війну в собі веде людина, яку бачиш напроти. Треба її поважати, ставитися з добром, зробити так, щоб з твоєю появою в її житті стало краще, ніж було до цього.
Вірю в те, що кожна людина прийшла в цей світ, щоб бути щасливою, та зробити цей світ кращим.
Ще про себе:
Освітянка за покликом серця та душі. Напрямки роботи – дошкільна освіта та робота з дітьми з особливими освітніми потребами.
Місію педагога вбачаю в наступному:
– Якщо я педагог, то готую дітей не до контрольних, ДПА, ЗНО чи щоб вони відповідали стандартам, я ГОТУЮ ДО ЖИТТЯ.
– Якщо я педагог, то дбаю не лише про зростання розуму дітей, а й про ЗМІЦНЕННЯ СЕРЦЯ та ДУХУ.
– Якщо я педагог, то заходжу не просто до учнів та учениць, я ЙДУ ДО ОСОБИСТОСТЕЙ – Оль, Павліків… – майбутніх лікарів, шоферів, пекарів, пілотів, науковців…
– Якщо я педагог, то не просто несу знання дітям, я НЕСУ їм ЛЮБОВ, ДОБРО, ВІРУ та НАДІЮ.
– Якщо я педагог, то напередодні ввечері не просто готую конспект заняття, я ГОТУЮСЬ ДО ЗУСТРІЧІ З КОЖНИМ ЧУДОМ в класі.
– Якщо я педагог, то бачу в дитині не оцінки (здав/не здав, задовільно/незадовільно), я БАЧУ ЗДІБНОСТІ, ТАЛАНТИ, ІНТЕРЕСИ, МОЖЛИВОСТІ кожного та кожної.
– Якщо я педагог, то не зупиняюсь у власному розвитку, я ЗРОСТАЮ ДЛЯ ДІТЕЙ і РАЗОМ З НИМИ.
– Якщо я педагог, то вдосконалююсь не лише у викладанні предмету, а ПЕРШ ЗА ВСЕ В ЛЮДЯНОСТІ.
– Якщо я педагог, то думаю не стільки про свій зовнішній ОБРАЗ, а більше про ВНУТРІШНІЙ, бо діти візьмуть його за приклад.
– Якщо я педагог, то крім звичних методів навчання, вдосконалюю і чарівні – ПОСМІШКУ, ПОГЛЯД, СЛОВО, ДОТИК.
Послідовник гуманної педагогіки. Постійна учасниця семінарів Шалви та Паати Амонашвілі в Україні, зокрема: «Нові діти – нова Школа», «Практика гуманної педагогіки в сім’ї», «Мистецтво дошкільного виховання», «Таємниці виховання і навчання сучасних дітей», «Психолого-педагогічне забезпечення особистісно-орієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки».
Як педагогиня-гуманістка неухильно дотримуюсь трьох заповідей:
Вірити у безмежність кожної Дитини.
Вірити у свою Іскру Божу.
Вірити у перетворювальну силу гуманної педагогіки.
звільняють в твоєму житті місце для нового та прекрасного!
ЦІЛИТЕЛІ ДУШ
Актуальний допис
від нашої Цілительки душ Олени Кравченко:
Вчора був цікавий випадок, згадую його – і душа радіє.
Біля одного із будинків, неподалік від мого, хлопці років 10 розкидали куски брудної вати та іншого мотлоху. На цьому місці бабусі звичайно годують безпритульних тваринок, роблять вони це обережно і охайно, аби мешканці не лаялись.
Підхожу до місця події, а хлопці розкидають і регочуть, розкидають і регочуть. От зараз, думаю, накричу. “Та ні,не так”-шепоче внутрішній голос…
“Хлопці, а хто справжній українець і хоче нашої перемоги?”
“Ми, ми!” – кричать.
Ну, тоді хутченько збираємо оці скарби і відносимо до мусорки.
А хлопці – енергійні такі, як ті “Двоє із ларця” з мультику, – усі разом зібрали разом два мішки бруду, та ще й листячко опале прихватили. Всі обличчя були щасливі й усміхнені!
Тільки любов до усього живого на Землі – тільки Вона, Богом дана, перемагає злобу, ненависть і усякий будь-який інший бруд на нашій найкращій Планеті.
Від сайту заклик:
Кожен може надіслати свої такі поточні враження, аби зцілити хоч одну душу – хоч на якийсь час…
Приєднуйтесь – тільки разом переможемо!
ЦІЛИТЕЛІ ДУШ
В цій рубриці кожний, хто має чим від щирого серця поділитися з іншими – віршами, малюнками, оповіданнями, музикою, досвідом тощо – зможе презентувати свій творчий доробок.
Кожного тижня ми будемо поповнювати цей цілющий кошик і діставати з нього нові плоди. Адже Україна на них така багата!
Ми намагаємось відродити нашу спільну діяльність в творчому терапевтичному просторі.
Війна принесла багато горя, але й пробудила нові творчі сили й потенціал. Тому ми відкриваємо нову рубрику ЦІЛИТЕЛІ ДУШ.
В ній кожний, хто має чим від щирого серця поділитися з іншими – віршами, малюнками, оповіданнями, музикою, досвідом тощо – зможе презентувати свій творчий доробок.
Кожного тижня ми будемо поповнювати цей цілющий кошик і діставати з нього нові плоди. Адже Україна на них така багата!
