Описание:
В книге рассмотрены вопросы:
1. Воздействие музыки на эмоциональное и физическое состояние ребёнка.
2. Как воспитывать личностные качества ребёнка с помощью музыки.
3. Как снизить стрессовый фон.
4. Положительное и негативное влияние музыки.

Рекомендуем прочесть каждому родителю!
Книга написана доктором искусствоведения, музыкотерапевтом Г.И.Побережной очень доступным, лёгким языком. Дано очень много практических примеров, которые родители могут применить сами.
Контакты

Большинство из нас рождается с относи­тельным музыкальным слухом — способ­ностью чувствовать и различать высоту звуков. Этого вполне достаточно, чтобы прилично петь в хоре или музицировать на фортепиано. Есть, правда, еще слух абсолютный — умение слышать и распо­знавать конкретную высоту звуков без сравнения их с каким-либо эталоном. Этот дар есть не у всех. Ученые предпо­лагают, что абсолютный слух — привет из далекого прошлого. Им обладали на­ши пещерные предки, чтобы во время охоты копировать крики животных и птиц. Со временем он стал атавизмом, хотя до сих пор «диагностируется» у не­которых современников. Так что бездар­ных детей нет. А фраза «медведь насту­пил на ухо» относится, скорее, к родите­лям, не развивающим у своего чада эту способность. Хотя делать это однозначно стоит. Аргументы в пользу контраба­са/ фортепиано /барабана в детской для читателей «ЖЖЗ» привела Галина ПО­БЕРЕЖНАЯ — профессор, заведующая кафедрой теории и истории музыки Ин­ститута искусств Национального педаго­гического университета им. М. П. Драгоманова, инициатор открытия при нем Центра арт-терапии и психодиагностики.

«Кто знает закон вибраций – тот знает весь закон жизни», – считали древние. Звуковые вибрации оказывают на живую материю самое непосредственное воздействие. Если сделать его индивидуально направленным, музыкальный звук способен энергетически структури­ровать внутреннее и внешнее пространство личности – поле ее осуществления. Семейное поле в этом плане способно дать ребенку судьбоносные шансы. Действительно, как установили ученые, каждый человек продуцирует на клеточном (и в первую очередь нейронном) уровне свою частоту вибраций (каждая эмоция, как известно, имеет свою). Она должна быть «созвучна», синхронизирована с окружающим пространством – как ближним, так и дальним. Эта настройка начинается в семье как в изначально структурированном поле. Ведь каждый человек неотвратимо вписан в уникальный пространственно-временной континуум и несет на себе все его приметы, заданные циклическими параметрами бытия.

Г.И. Побережная

ДЕТСТВО  КАК  ШАНС

 «Кто знает закон вибраций – тот знает весь закон жизни», – считали древние. Звуковые вибрации оказывают на живую материю самое непосредственное воздействие. Если сделать его индивидуально направленным, музыкальный звук способен энергетически структури­ровать внутреннее и внешнее пространство личности – поле ее осуществления. Семейное поле в этом плане способно дать ребенку судьбоносные шансы.

Действительно, как установили ученые, каждый человек продуцирует на клеточном (и в первую очередь нейронном) уровне свою частоту вибраций (каждая эмоция, как известно, имеет свою). Она должна быть «созвучна», синхронизирована с окружающим пространством – как ближним, так и дальним. Эта настройка начинается в семье как в изначально структурированном поле. Ведь каждый человек неотвратимо вписан в уникальный пространственно-временной континуум и несет на себе все его приметы, заданные циклическими параметрами бытия.

Музыка может помочь настроить ребенка на нужную частоту, подобно настройке музыкального инструмента. Настройка эта сугубо индивидуальна. Индивидуальный подбор музыки, которая содержит нужные вибрации, способен стимулировать развитие ребенка в определенном направлении, помочь обрести ему собственное измерение жизни. Так, с помощью музыки, считает музыковед, композитор и музыкотерапевт А.Г. Юсфин, можно достичь глубинных, долгосрочных, позитивных преобразований характера.  Эту трансформацию следует сделать осознанной и в первую очередь – родителями.

Именно музыка способна помочь человеку в его самоосуществлении. В результате проведенных исследований есть основания говорить о саморазвитии личности как о трансформации индивидуальной поведенческой модели, нарабатываемой в социальном взаимодействии. Ведь по резонансу – а это общий принцип универсума – каждый из нас притягивает людей из «другой октавы», которые противостоят нам, продвигаясь судьбой в противоположном направлении (своего рода процесс «обмена веществ» как способ существования). Как правило, такие люди собираются в семью для  «научения» друг другом. Они видят одни и те же вещи с противоположных позиций, в то же самое время демонстрируя другому идеальный поведенческий алгоритм. Так создается поле противостояния, в котором только и может родиться новое качество – качество характера. Музыка воспитывает чуткость к нему. Интегрально гармонизируя человека и энерговибрационное пространство вокруг него, она способна помочь ему с физического плана почувствовать истину бытия как гармонию, любовь, красоту.

Зная «свою» музыку, вызывая ее в своем внутреннеслуховом пространстве, максимально озвучивая ею свою реальную жизнь, мы убережем себя от разрушительных вибраций современного мира, облегчим поиск выхода из кризисной ситуации, ускорим ход своей судьбы. Именно соединение педагогических, психотерапевтических методов с управляемым музыкальным воздействием может сделать переворот в судьбе как отдельного человека, так и общества в целом. Это самый реальный и самый дешевый путь к  возрождению нашего общества.

Таким образом, музыка раскрывается сегодня как новейшая технология самоосуществления человека. Основа этой технологии – целенаправленное влияние на подсознание индивидуума с целью трансформации его характера в объективно заданном направлении. Эта возможность базируется на возрождении древней роли музыки не как искусства, а как сакрального инструмента бытия. Сегодня уже можно сделать этот процесс осознанным и управляемым, задать ему четкий вектор. Музыка как носитель сакральной информации как могучий инструмент влияния способна помочь человеку сгармонизировать себя и свои отношения с миром.

Формирование необходимых психотехнических навыков именно в детском возрасте даст чело­вечеству шанс и выживания, и расцвета.

В статті розкривається роль шкільного вчителя музики як визначальної ланки культурно-музичного життя за умов сучасного масованого наступу на людину сумнівних цінностей масової культури.

Лев Толстой назвав музику «стенографією почуттів». Дійсно, інформаційні й комунікативні можливості музики як форми особистісного самовираження припускають яскраве втілення вражень, емоцій, великої сили почуттів. Про могутній вплив музики на людину писав і М.Гоголь: «Она властительно ударяет, как по клавишам, по его нервам, по всему его существованию и обращает его в один трепет. Он уже не наслаждается, он не сострадает, он сам превращается в страдание; душа его не созерцает, но сама живет, живет своею жизнию, живет порывно, сокрушительно, мятежно». Сучасній музичній педагогіці в повній мірі став необхідним цей магічний потенціал музичного мистецтва – насамперед як знаряддя збереження психічного здоров’я дітей, засіб корекції емоційно-поведінкових порушень, що стрімко розповсюджуються в їхньому середовищі. Ця проблема безпосередньо пов’язана з педагогічним напрямом у музикотерапії, що поширився в Україні з ініціативи кафедри музичної педагогіки Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського (далі – НМАУ), яка змінила саму концепцію підготовки майбутніх педагогів-музикантів до професійної діяльності.

В статті розкривається важливість використання музикотерапевтичних методик як виховної системи, що спроможна оптимізувати процес особистісного розвитку школярів в складних умовах сучасного суспільного буття.

Об’єктом уваги наукової спільноти давно став факт глобальної кризи, що її переживає людство. Україна – не виняток. Так, на початок третього тисячоліття серед новонароджених у нашій країні кожне третє немовля мало певні генетичні вади, а кожна сімнадцята дитина народжувалася психічно неповноцінною. За сім років, що минули, навряд чи покращились ці показники…
Проте дещо покращилось! І це «дещо» – прогресуюча хода музико- й арт-терапії, що дає надію.
Чим далі у часі, тим все більше стає очевидним, що людство вже не спасе технічний прогрес. Сучасна наука дійшла, врешті-решт, висновку: адаптація до руйнівних умов існування (як ззовні, так і зсередини) можлива лише через набуття психо­культури. І перш за все – через прищеплення її дітям: формування необхідних психотехнічних навичок саме в дитячому віці дасть людству шанс і виживання, й розквіту

Навчально-методичний посібник призначається для використання у середній і вищій ланках музичної освіти в Україні. Його зміст спрямовано на виховання у студентів активного професійного слуху через засвоєння найбільш типових рис національного музичного мислення, сконцентрова-них в народній пісні.
Посібник складається з трьох частин, до яких включено 400 пісень. Кожна частина орієнтована на конкретний вид сольфеджування: сольний, ансамблевий спів і спів під власний супровід. В посібник ввійшли як популярні, так і мало відомі пісні, а також деякі оригінальні фольклорні записи, зроблені авторами в західних районах України. Кожному розділу передують короткі методичні рекомендації.
Видання яскраво ілюстроване. Його матеріал може бути використа-ний не тільки на заняттях сольфеджіо, але й в інших навчальних предметах, в яких передбачено висвітлення питань української народно-пісенної спадщини (гармонія, поліфонія, аналіз музичних творів, історія української музики, народна творчість).
Навчальний посібник-хрестоматія “Українська народна пісня” відзначено грантом міжнародного конкурсу підручників від фонду “Відродження”.

Контакты

Дане видання є першим випуском навчального посібника-хрестоматії, створеного авторами для інтегрованого курсу «Загальна теорія музики». У ньому зібрано, систематизовано, упорядковано фрагменти творів та цілісні музичні композиції, що репрезентують типові стилі й жанри доби західноєвропейського Бароко. Загалом залучено більше п’ятидесяти композиторських імен, чимало фрагментів їх малодоступних, унікальних творів.
Хрестоматію створено у двох частинах, пов’язаних між собою наскрізною ідеєю комплексного засвоєння навчального матеріалу з предметів музично-теоретичного циклу ­­– сольфеджіо, гармонії, поліфонії, аналізу музичних творів – у реальній художній практиці. До кожного розділу надано методичні рекомендації та конкретні завдання.
Від існуючих навчальних посібників з сольфеджіо дана хрестоматія відрізняється багатобічним підходом до музичного матеріалу, включенням на його основі комплексних завдань, що дозволяють розвивати стильовий слух у тісному взаємозв’язку з формуванням стильово-усвідомленого сприйняття музики, логіки музичного мислення в цілому, живого і творчого осягнення барочної музичної мови.
Посібник може бути корисним для всіх ланок професійної музичної освіти.

Контакты