ЗАЧАРОВАНІСТЬ
Відпустка…
Як приємно, коли вона тільки починається, і як, на жаль, швидко пролітають ці дні, що приносять стільки радості і заспокоєння…
Ми зовсім не прагнемо на море, в тисняву гарячих тіл і токсичних медуз. Є у нас одне чудове місце за півгодини їзди від дому, яке наповнює променистою енергією і заряджає позитивними емоціями на весь рік.
Виходимо з маршрутки. Попереду – стіною, що мірно колихається, встає листяний ліс. Дерева високі та стрункі. Крізь негусті крони кленів, модрин, вільхи пронизують повітря сонячні промені та, віддзеркалюючись від листя, грають яскравими «зайчиками» на килимі зелених трав і чагарників. У намаганні вразити наш слух, виводять хитромудрі переливи пернаті. Тут і тьохкання, і цвірінькання, і солов’їні пересвисти.
А ось, учепившись лапами за стовбур, бубонить дятел, вишукуючи жучків, що сховалися в корі дерева. Попереду, запрошуючи до своїх володінь, пробігла трясогузка, заклично тіпаючи чорно-білим хвостом.
Стежка веде униз, до джерела Святого Пантелеймона. Тут вартовими стоять вікові дуби, в основі стовбура схожі на величезні ноги слона. Джерельна вода холодна, на смак м’яка. На дерев’яних лавках завжди сидять чимало «спраглих» з 5-6-літровими бутлями.
Ми без тари. Просимо допустити нас поза чергою. Нахиляємося до жолоба, жменями набираємо і ковтаємо з долонь кристально чисту воду, вмиваємо лице. На дні колодязя – три жаби з незвичним візерунком на спині. Не стримуємо посмішку, що рветься на волю: можливо, це зачакловані принцеси очікують на своїх суджених?
Спускаємося стежкою поряд із тонким струмочком, що весело перестрибує через дрібні камінчики і гілочки. Цей струмочок живить вологою декілька озер овальної форми, нанизаних на одну нитку і розділених між собою неширокими містками.
Наше озеро – найвіддаленіше. Ліс, розступившись, нависає над берегами, віддзеркалюючись у водних брижах, що дають притулок для злагоджено квакаючих жаб і зграї неквапливих товстолобиків.
Зовсім поряд пропливла мама-качка з виводком ще пухнастих качат. Сімейство влаштувалося біля очеретів на очах у відпочивальників. На березі на сонечку гріється жовтоголовий вуж. Місця вистачає всім: і людям, і тваринам.
Скупавшись, ховаємося від незвичної спеки в затінок дерев, усім тілом одразу відчувши огорнувшу нас прохолоду.
Непроханим гостем задзвеніла над вухом комарина. Ще одна. Ні, тут не всидіти! Закусають.
Поруч – уторована доріжка. Цікаво, куди вона нас приведе? Бредемо босоніж. Ух, попереду, вушка насторч, вискочила білка. Щось підібрала на стежині – і скачками у ліс.
У буйному листі з’являється просвіт, і ми виходимо на галявину. А галявина ж! Уся вкрита квітчастим килимом, дзвенить від цвіркотання коників і шелестить білястими березами! Берези-сестрички хороводом ростуть навколо дерев’яних столів-зрубів з широкими лавками. Сідаємо і відпочиваємо, відчуваємо себе древніми русичами, смакуючи окраєць хліба і чашу води.
Стежина тут не закінчується, змійкою в’ється на схил з величезною розкидистою грушою на краю. Піднімаємося. Зеленими бризками розлітаються з-під ніг прудкі коники. Земляна оса, не в силах відірвати від землі свій видобуток, перекочується з травички на травичку у пошуках нірки. Снують усюдисущі і настирливі мухи. Дзижчать трудівниці-бджоли, невидимими доріжками біжать одна за одною мурашки.
Від подиху вітру колихаються жовті пахучі мітелки. Суцвіття із світло-бузкових кульок і червона конюшина приваблюють соковитим нектаром метеликів і важких волохатих джмелів. Метелики з червоно-чорними крилами уподобали квітки мишачого горошку. Зустрічаються і знайомі: материнка, звіробій, деревій, кущики польової ромашки. А ось рожевими ліхтариками розвісила свої квіти-блюдця мальва. Фіолетовим здається поле, усіяне «козликами». Поруч голубіють китиці дзвоників і цикорій.
Така краса навкруги – лише простягни руку! Доторкнися долонями до ніжних пелюсток, відчуй шорсткість пружного листя, вдихни ніжний аромат літа! Очарована навколишньою красою, відчуваю себе водночас і гнучкою травинкою, і пурхаючим метеликом, і легкою білою хмаринкою. Зливаюся воєдино зі щедрими дарами природи, зринаючи увись над метушнею і повсякденням. Життя продовжується! Життя прекрасне!
